Технологічні інновації на розгляді у Верховній Раді України

17 червня 2009 р. у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів".

Заступник Голови Верховної Ради України М.Томенко зазначив: "Наука, освіта, інновації стають сьогодні більш помітними і визначальними сферами розвитку суспільства та держави і переконливим фактом цього стало те, що 2009 рік проголошений Євросоюзом роком креативності та інновацій".

Доповідав голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало. Він наголосив на тому, що "Україна мала, має і буде мати активних новаторів: вчених, інженерів, освітян, підприємців. І потрібно все зробити, щоб вони мали можливість ефективно творити на благо Вітчизни".За його словами, «створено, на жаль, вельми негативний образ інноваційного потенціалу України. І не варто відмахуватися і списувати це на ворогів, становище треба терміново виправляти, бо цей орієнтир для іноземних інвесторів ускладнює роботу уряду, українських промисловців та вчених на світових ринках».

На думку доповідача, причини такого стану передовсім у зниженні рівня технологічного розвитку економіки України, відсутності вагомих зрушень в інноваційному процесі, згортанні масштабів науки, яке має своє як історичне, так і інституційне підґрунтя. Зрушити ситуацію на краще не допомогли і численні рішення, що приймалися на високому державному рівні, тому що для їх реалізації не було підготовлено ґрунт. Таким ґрунтом для економіки є інституційна структура суспільства, а остання не відповідає завданням ринкових реформ. Тому, і залишаються численні перепони інноваційному шляху розвитку, які треба негайно долати, вдосконалювати законодавство, підвищувати ефективність державного управління, розвивати інфраструктуру, створювати стимули, формувати систему державного партнерства, нарешті терміново долати інноваційний розрив.

В.Полохало виділив два стратегічних завдання стратегії інноваційного розвитку України на наступне десятиліття - домогтися підвищення національної конкурентоспроможності за рахунок інновацій та визначити і пріоритетно підтримувати високотехнологічні сфери, які забезпечуватимуть прискорене економічне зростання.

Потрібно визначити національні пріоритети і обсяги ресурсної підтримки. Багато країн, за його словами, будують свою політику на основі довгострокових науково-обґрунтованих передбачень та прогнозів, на 10, 20, 50 років. Єдиного державного органу науково-технічної інноваційної політики в нас немає.

Голова Комітету також вважає, що необхідно в рамках формування нового суспільного договору розширити суб'єктність прийняття державних рішень, підвищити їх ефективність через забезпечення площадок діалогу між владою, бізнесом і наукою. Уряд ще на початку 2008 року в програмі "Український прорив" поставив завдання щодо переходу на інноваційну модель розвитку. Настав час запитати деякі міністерства щодо причин зволікання з реалізацією багатьох інноваційних заходів, передбачених цією програмою.

Інновації повинні продаватися на ринку. Сьогодні держава, як правило, намагається стимулювати пропозицію замість того, щоб стимулювати попит на інновації. "Реалізуючи парадигму суспільного інноваційного розвитку варто запитати у фінансистів та промисловців, чи готові вони перейти від ідеології виснажливої експлуатації основних фондів, що стрімко знецінюється, до ідеології оновлення на інноваційній основі", - наголосив доповідач.

Недооцінка значення стратегії інноваційного розвитку, завершив В.Полохало, може призвести до втрати країною можливості розбудови економіки, економіки знань, індикаторами якої є ефективність, використання ментального потенціалу та здійснення інновацій.

Міністр економіки Богдан Данилишин, наголосив на тому, що лише інноваційно-інвестиційний шлях розвитку є тим рушієм, який здатний вивести Україну з економічних потрясінь. У своєму виступі він зазначив: "Головні пріоритети державної політики взагалі, в тому числі, державної інноваційної політики, мають зміститися в бік структурної перебудови та інституційної модернізації економіки, підтримати і підвищити її спроможність розвивати і впроваджувати технологічні інновації та забезпечити функціонування складних науково-технологічних систем, які стратегічно важливі з точки зору життєзабезпечення суспільства і підтримання національної, економічної, екологічної, енергетичної та продовольчої безпеки нашої країни".

Б.Данилишин відзначив, що політика уряду в цій сфері будується таким чином, щоб концентрувати фінансові ресурси на пріоритетних напрямках інноваційного розвитку та розв'язувати найбільш гострі проблеми. Він нагадав про те, що уряд визначив пріоритети, які є основою національних досліджень і на які направляється основна діяльність. Серед таких пріоритетів визначені: наноматеріали і нанотехнології; інформаційні технології та ресурси; паливно-енергетичний комплекс та енергозбереження; ядерна енергетика; нові матеріали і нові методи їх з'єднання та обробки. До пріоритетів уряд також відніс раціональне використання природоресурсного потенціалу, новітні біотехнології для охорони здоров'я, фармакології та АПК, високопродуктивне сільське господарство, політико-правові економічні та управлінські механізми зміцнення конкурентоспроможності України, соціальні та гуманітарні основи формування в Україні суспільства економіки знань.

Міністр економіки сказав, що для системного вирішення цих завдань та наукових проблем існує відповідний державно-правовий механізм, і державно-цільовий механізм, який передбачає відповідне фінансування даних розробок. Уряд і надалі буде концентрувати увагу на тих напрямках, які можуть становити ті прориви і ту основу, що дасть змогу вивести державу в число передових науково-технічних країн. Зусилля уряду будуть спрямовуватися на те, щоб ефективна науково-технічна та інноваційна політика забезпечила дієвий механізм інвестування масштабних структурних змін на користь виробництв п'ятого технологічного укладу, ключовими якого є інформаційні технології. За його словами, стимулююча інноваційно-інвестиційна політика буде здійснюватися шляхом розбудови інвестиційного середовища для реалізації інвестиційних проектів, впровадження спеціальних стимулів для інвестування інноваційних і технологічних змін.

Б.Данилишин повідомив, що уряд планує прискорити прийняття Закону "Про венчурну діяльність в інноваційній сфері", впровадити в національне законодавство норми і правила угод СОТ з метою запровадження механізмів державного субсидіювання високотехнологічного сектора економіки. Також планується прискорити подання до Верховної Ради Податкового кодексу, в якому передбачено надання ряду фіскальних преференцій суб'єктам інноваційної діяльності. Ще одним важливим напрямком є забезпечення утворення регіональних та галузевих центрів комерціалізації і трансферу технологій та інновацій та утворення національної мережі комерціалізації трансферу в технології та інновації.

Міністр економіки нагадав про розроблену урядом разом з установами Національної академії наук стратегію розвитку України до 2020 року, яка має назву "Стратегія національної модернізації". За його словами, важливу і ключову роль у ній відіграє політика науково-технологічного розвитку і формування інноваційно-інвестиційної моделі держави. Результатом реалізації цієї Стратегії має стати побудова конкурентноздатної і адаптованої до зовнішніх і внутрішніх можливих збурень національної економіки. "Стратегія має стати стрижневим документом в системі державних програмних документів, що дозволяє скоординувати всі дії влади задля утвердження більш могутньої, сильної і гнучкої моделі розвитку економіки", - завершив Б.Данилишин.

Крім того, Уряд схвалив Концепцію розвитку національної інноваційної системи, що сприятиме проведенню системної та цілеспрямованої державної політики у сфері інноваційної, наукової та науково-технічної діяльності в напрямі інтенсифікації економічного розвитку та зміцнення позицій України як конкурентоспроможної країни на світовому ринку високотехнологічних товарів та послуг та підвищить її міжнародний імідж.

Зі співдоповідями виступили віце-президент Національної академії наук Валерій Геєць і міністр освіти і науки Іван Вакарчук.

В обговоренні взяли участь народні депутати, керівники провідних наукових закладів держави, відомі науковці.

Досвід розвинених країн світу підтверджує, що ключова роль у забезпеченні та належному спрямуванні інноваційного розвитку, формуванні національної інноваційної системи, яка сприяє його прискоренню належить державі, яка встановлює стратегічні цілі, забезпечує ресурсну підтримку, включаючи, зокрема, бюджетне фінансування, податкове стимулювання, кредитну підтримку тощо. Особливу значимість у процесах функціонування національної інноваційної системи має організація та стимулювання процесів оновлення технологій, передачі наукових розробок із сфери одержання знань у виробництво, що досягається за допомогою розвитку системи освіти, ринку інтелектуальної власності, створення інноваційної інфраструктури, фінансового та податкового стимулювання науково-технічної діяльності тощо.

Промовці висловлювали занепокоєння з приводу того, що самоусунення української держави від стимулювання інноваційних процесів і підтримки високотехнологічних призвело до вкрай негативних структурних змін в економіці - занепаду високотехнологічних підприємств і домінування низько технологічних сировинних.

Водночас, наголошували учасники слухань, розвиток національної інноваційної системи, як окремий об'єкт державної політики, стратегічні цілі розвитку, основні засади та функціонування національної інноваційної системи в нормативно-правовій базі відсутні. Закріплення таких тенденцій може призвести до зростання загроз національній безпеці, вибуття України із числа економічно розвинених країн світу та перетворення її у ресурсний придаток однієї або групи країн - лідерів.

У виступах також відзначалося зниження рівня фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, яке призвело до відтоку з України кваліфікованих наукових та технічних кадрів, занепаду багатьох наукових шкіл, стрімкої деградації матеріально-технічної бази наукових та науково-технологічних досліджень, переважного впровадження в Україні запозичених технологій не найкращої якості, зростання ролі іноземних інвесторів.

За словами учасників слухань, інноваційний розвиток в Україні стримують, зокрема, такі системні чинники, як:

- відсутність прийнятих на довгостроковий період стратегій сталого, соціально-економічного, науково-технологічного, інноваційного розвитку країни та пов'язаної з ними послідовної зовнішньої та внутрішньої економічної політики;

- незавершеність процесів перерозподілу власності: набуття власності шляхом приватизації домінує над іншими можливими економічними механізмами, в тому числі тими, що пов'язані з капіталізацією одержаного прибутку;

- сформованість світового ринку високотехнологічних товарів і послуг, на якому Україна, як суб'єкт, має підтримувати свою присутність;

Голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало зазначив, що сьогодні була перша спроба винести парламентські слухання на широкий загал.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, завершуючи слухання, зазначив: "Сьогодні дуже чітко знайдений цей алгоритм, що наука сама по собі не може просувати країну вперед, чи влада сама по собі не може це робити, чи освіта сама по собі, чи бізнес сам по собі. Тобто, насправді, трагедія теперішньої української ситуації, помноженої на світову економічну кризу, полягає в тому, що кожна з цих складових, чи цих інститутів бореться в своїй системі координат, шукає механізми виходу із непростої ситуації. Натомість, це мусить бути спільна позиція".

За результатами обговорення Верховна Рада ухвалить рекомендації уряду, іншим органам законодавчої та виконавчої влади щодо виконання науково-технічних та інноваційних програм з реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

 

Сидоров В.І. По матеріалам слухань у Верховній Радй України

 


Comments

    No comments
Login

Comment