Discovery of Ukraine by Queltanews: Стратегії і механізми комерціалізації інновацій

Промислова дослідна лабораторія. В різних країнах до вибору стратегій і механізмів комерціалізації інновацій підходили по-різному, з урахуванням специфіки кожної країни. Але завжди у всіх механізмах чи не самим важливішим було технологічне поєднання виробництва та інноваційного ланцюжка.

Класичним прикладом успішності впровадження інновацій є компанія General Electric - дитина Томаса Едісона. Вона виникла, як засіб для виробництва електротехнічного обладнання, машин, апаратів та приладів, яких у великій кількості вимагав американський ринок.  Головним надбанням для історії виявився не геній винахідника, а геній удосконалювача та технолога.

Геронтологи від бізнесу детально вивчають чинники, що дозволяють компанії General Electric - довгожителю ринкової економіки успішно працювати протягом півтора століття і бути достойним прикладом для наслідування.

General Electric стала успішною компанією не стільки завдячуючи великій кількості створених технологічних інновацій, скільки тому, що використала найуспішніший винахід Томаса Едісона - промислову дослідну лабораторію. Компанія впровадила дисципліну та порядок у сферу наукових досліджень, отримавши при цьому доступ до великої кількості відкриттів та патентів.

 

Технопарк - інноваційний інкубатор. Одним із самих ефективних механізмів комерціалізації інновацій є технологічні парки - інноваційні інкубатори: Силіконова долина (Silicon Valley) - в США, Nokia-land - в Фінляндії, Херцелія - в Ізраїлі, Бангалор - в Індії.

Успіх технопарків пов’язується з територіальною близькістю підприємців, технологічних компаній, науково-дослідних інститутів та інвесторів, а також наявністю інфраструктури для появи нових компаній.

Долі між партнерами в статутних фондах нових технологічних компаній діляться наступним чином: 30% отримує винахідник, 30% - менеджер,  30% - інвестор. Якщо інвестор займається бізнес-інкубуванням, він може отримати навіть більше.

З Силіконовою долиною пов’язано  винахідництво інтернет-павутини Тімоти Джон Бернесом та створення П`єром Омідьяром  найдинамічнішої інтернет-толоки eBay.

П`єр Омідьяр розробив інноваційний підхід до побудови компанії: використавши інтернет-павутину Тімоти Джон Бернеса, розширив межі аукціону на багато країн і продемонстрував світу головні переваги своєї дитини:

-         компанія може бути прибутковою з першого дня створення;

-         для створення компанії не потрібні матеріальні вклади;

-      компанія може заробити мільярд доларів, навіть, якщо її засновники не мають належної освіти;

-         ідеї для розвитку компанії пропонують її клієнти;

-    успіх до компанії приходить швидко, надовго, а то і назавжди;

-         клієнти є одночасно продавцями і покупцями, вони самі рекламують та розвозять товар;

-         компанію не критикують, її використовують кожен в своїх інтересах;

-         тільки виставлення на інформаційний торгівельний сайт дає можливість тисячі клієнтів подивитись товар і провести продаж чи купівлю

-         за допомогою даного інструменту можна визначити ціну товару при налагодженні серійного виробництва

-         на сайті eBay реклама значно ефективніша, чим сіткова.

Найбільш наглядний приклад успішності та ефективності роботи технологічних центрів - виробництво та експорт Індією програмного забезпечення сьогодні  більше ніж на $12 млрд.  

 Чеболі (економіка по-корейськи). Президент Південної Кореї Пак Чон Хі вибрав декілька десятків приватних компаній та відкрив для них необмежений доступ до кредитних ресурсів і державних замовлень.

Вибрані компанії взяли на себе відповідальність за виконання державних планів - так з’явились багатопрофільні мегакорпорації-чеболі, що поєднали приватну власність та повну підконтрольність державі.

Зараз 10 чеболі виробляють 61% ВВП країни, В інших країнах така система не прижилась.

У нас не прижилась може бути тому, що не вміємо грати в гольф? Посол Південної Кореї узнавши, що в Україні нема гольф-полів, відмовився від посади. По західним міркам гра в гольф - ідеальне місце для підписання договорів та контрактів. Посол, мабуть, здогадувався, де підписують угоди у нас, і чим це супроводжується.

 Перехід кількості в якість (інновації по-китайськи). У Китаї знаходиться четверта частина світового виробництва сталі і половина світового виробництва цементу.

Третю частину продукції Китаю складають високі технології - по об’ємам продажів та експорту комп’ютерно-інформаційних технологій Китай випереджає США та Японію.

Експорт китайських наукоємних технологій сьогодні. складає $180 млрд. на рік. Як результат США поступились Китаю лідерством ($150 млрд.). Зокрема Китай викупив фірму Lenovo, філію ІВМ, таким чином ставши третім постачальником комп’ютерів у світі після Dell та  HP.

Використовуючи тільки відомі технології не можна претендувати на лідерство по якості. Основа успіху китайського прориву - креативність та інноваційність. В країні розробляються нові технології та запроваджуються нові стандарти. Інтенсивно розвиваються фундаментальні дослідження і технополіси.

Можна очікувати, що Китай буде намагатись зберегти свою кількісну перевагу і в подальшому, але якісних переваг він зможе добитись тільки через 10-15 років.

 Стратегія блакитного океану. Стратегія блакитного океану Чана Кіма, професора однієї з найбільших бізнес-шкіл в Европі з’явилась в результаті дослідження діяльності великої кількості компаній в різних галузях економіки за останні 100 років.

Суть стратегії полягає в тому, що для уникнення конкуренції створюються нові ринки, які автор теорії назвав блакитними океанами.

Стратегія блакитного океану не ставить під сумнів теорію конкурентної стратегії Майкла Портера, не підміняє, а доповнює її.

Суть теорії блакитного океану:

1.          Спочатку з’являється блакитний океан: створюється нове неконкурентне ринкове середовище, фактор конкуренції становиться несуттєвим; зникає необхідність робити вибір між зниженням витрат та якістю; суміщаються низькі витрати для виробника з високою якістю для споживача.

2.          Потім з”являються конкуренти - море стає червоним: починає працювати теорія конкуренції Портера. Згідно Портеру кожна компанія повинна вибрати один з двох шляхів успішного просування свого продукту: скоротити витрати або покращити якість.

Використовуючи методологію блакитного океану, можна уникнути вибору між двома процесами - відказатись від непрофільних активів та вкладати кошти у виробничі потужності для створення принципіально нового продукту. Таким чином, суть теорії БО полягає в інноваціях.

Чому США така сильна держава? Тому, що там є такі компанії як Microsoft, що можуть створювати блакитні океани.

 Змагання американської і японської бізнес-стратегій. Маючи на озброєнні ідеї ХХ сторіччя, в ХХІ столітті не можна конкурувати.

А - філософія американського варіанту бізнесу: Бізнес по-американськи - вузький та глибокий (Бізнес „ А vs. Я” ЕлРайс і Лора Райс).

Американські концерни спеціалізовані. Вони фокусуються на тих видах бізнесу, де можуть зайняти 1-е або 2-е місце.

Бізнес американських компаній відкритий і не перетворюється в натуральне господарство. Враховуючи великі вади, що завдає економіці ресурсний та технологічний монополізм, американський бізнес посилено розвиває аутсорсінг, передаючи малим фірмам виконання частини спеціалізованих робіт і дозволяючи таким чином заробляти у вузьких нішах ринку свої премії. В свою чергу, аутсорсінг допомагає працювати великим компаніям.

Людина - вирішальна компонента в американському бізнесі. Держава  передала право на патенти в приватні руки. Це дозволило сформувати цепочку: ноу-хау - інвестиції - продукт - ринок.

Кількість робочих місць в традиційних виробництвах США протягом 1960-2007 рр. скоротилась вдвічі, а в нових, збільшилась втричі. Від 75% до 100% зростання виробництва в США припадає на інноваційні технології - за неповні півстоліття Америка стала супердержавою.

Я - філософія японського бізнесу. Бізнес по-японськи - широкий та неглибокий. Японські концерни виробляють широкий асортимент товарів, простіше кажучи, все підряд, забуваючи, що велика трава - це не маленьке  дерево.

Якщо компанія поставляє на ринок багато товарів під однією маркою, то навіть дуже сильний бренд послаблюється. В результаті японські компанії виробляють все, окрім грошей - той, хто не створює нові бренди, буде продавати продукцію по собівартості.

 

Сидоров В.І. E-mail: sidorovvasil@gmail.com

Європа нова - Україна молода. Стратегії інновацій

 


Comments

    No comments
Login

Comment