Discovery of Ukraine by Queltanews: Discovery of Ukraine by Queltanews: Україна молода у пошуках національної ідеї

 Передмова. Яким чином не похлинутись у великій кількості теорій і стратегій, які наперебій пропонують свої рецепти досягнення успіху і процвітання країнам, щастя і благополуччя їх народам. І якими словами описати і якими аргументами донести свою думку?

 І на заході і на сході України оратори і політики наперебій стверджують, що уміють повелівати вітрами, спекою і дощем. Скільки з тих промов не чули, ні одна з них не була істиною - теорія, що не підкріплена практикою, поживний грунт для демагогів.

Стратеги доноївського егоїзму, правнуки погані Адама Сміта, пропонують досягнення щастя одних за рахунок нещастя других. З іншого боку, проповідники санкюлотівських настроїв вважають підприємливість смертним гріхом та джерелом вселенських бід. Їх теорія руйнації ініціативи та процвітання загалу створила на половині Землі те, що без перебільшення можна співвіднести з реаліями нещасного Вавилону.

Молода Україна, навчена бідами сторіч, яких би вистачило багатьом народам, щоб загубитись в історії, не сприймає більше на віру те, що їй пропонують, потребує ефективних теорій і дій, щоб розумно поступати. Країна стоїть перед вибором: скопіювати одну з виправданих світовою практикою стратегію розвитку у більш завбачливих сусідів, чи розробити свою власну? В решті решт ні одній із країн, що рухаються до свого щастя, не вдалося уникнути самого гіркого шляху - власного досвіду.

Як богорівної, ми очікуємо появи національної ідеї та національної економічної стратегії - адекватної відповіді на глобальний виклик ХХ1 сторіччя, який сповістив про закінчення епохи панування речей і настання епохи панування інформації та знань.

У центрі уваги автора чи не найважливіші категорії економіки знань - інноваційність, таланти і лідерство, що нерозривно пов’язані між собою і в найближчий час окупують першу сходинку п’єдесталу економічного змагання країн і народів. Кожній із названих компетенцій присвячено окремий розділ.

При розгляді джерел інновацій перевага віддається фактам, статистичним цифрам та креативним алгоритмам. Автор оставляє за межами цієї книги анекдоти та пікантні подробиці із життя відомих вчених та бізнесменів. Почуття сорому не дозволяє розказати про те, що діється у священних храмах науки і бізнесу. Адже відомо, прикладати старання для появи дітей прекрасно у моральному відношенні, але не завжди виглядає пристойно при винесенні на публічне обговорення.

Значна увага у книзі приділяється проблемі пошуку та вирощуванню талантів у школах, університетах та у корпораціях. Одним людям книга додасть спокою, інших стимулює до креативної діяльності. Адже для більшості людей діяльність є божевілля, а спокій - оціпеніння. За певних обставин вони вважають за краще не боятись, лежачи на соломі, ніж бути в тривозі, маючи золоте ложе та дорогий стіл.

Задатки етики, присутні в природничих та точних науках, автор використовує для того, щоб звільнити людей від страху перед невідомим та обґрунтувати можливість створення проривних інновацій. Книга в значній мірі спрямована на  таланти, порівняно невелику когорту людей, для яких окремі страждання - краще задоволень. Чим дальше у просторі та часі простирається їх розум, тим монотоннішим є їх щоденне буття. Їх тіло хвилюється сьогоденням, а творчу душу хвилює і минуле, і сьогодення, і майбутнє. Хто володіє однією з доброчесностей, володіє усіма доброчесностями. Талант - бренд сто в одному.

Таланти є творцями і мешканцями нового, більш цікавого, правильного та розумного світу, що йде на зміну старому світові. У новонародженому світі усі скільки-небудь суттєві досягнення спираються на глибокі знання, підкріплені належними  розрахунками. Його мешканці солідарні в розумінні того, що дорога до щастя, добробуту, високої якості життя нашого народу і кожної окремої людини іде через концентрацію зусиль суспільства і його влади на розвитку економіки, заснованої на знаннях.

Ви запитаєте, кому є діло до того нового світу, якого ми не всі побачимо? Адже той новий світ, яким би чудовим та багатообіцяючим не був, буде якимось іншим, ніж існуючий неповторний світ. Звичайно це так, але як свідчить досвід людства, і уявлене з часом може стати не менш реальним, ніж існуюче.

Гість, заходь у новий світ, тобі тут буде добре. Тут править бал пізнання.

Історія Нової Європи. Блискуча і повчальна історія Нової Європи - молодої України. Щоб заглянути в майбутнє, слід озирнутись в минуле.

Земна поверхня колись мала зовсім інший вигляд. Море і суша періодично мінялись місцями.

Люди тільки через багато років стали розумними істотами і створили культуру і суспільство.

Там, де тепле море плине, ріже хвилі альбатрос, поселились українець, грек, болгар, татар і рос.

Поселились разом з ними мрії і науки.

Люди жили і кохались, прославляли красні дні. Зберігались і співались оди, гімни і пісні.

Молода Європа - мати, Україна молода розігналась - не здогнати - від Дунаю до Дніпра.

Україно, так тримати - Sа ira. Sа ira.

Люди збудували міста і села, якими захоплювались прибульці.

Такі міста і села є у міжгір’ях Карпат, на берегах Чорного моря та Азову, на схилах великих та малих рік, якими багата Україна. В степах Дону та біля джерельних витоків маленьких рік, що формують великі ріки, що поять степи Херсону та теплі моря.

Не загубиться серед інших і рідне мені селище Опішня, розташоване у 45 кілометрах від Полтави, на крутих схилах правого берега ріки Ворскла, води якої, по легенді, поглинули підзорну трубу Петра Великого, що примчався у далекому 1709 році з Москви під Полтаву ствердити свій статус у змаганні з відважним королем Карлом Х11. Мальовничі надворсклянські села і міста населені в більшості своїй добрим і щирим людом, хоча славетний земляк і ясновидець Микола Гоголь бачив тут і русалок, чаклунів, потвор, чортів та іншу нечисту силу. З того часу Ворсклою сплило чимало води, нечистої сили у цих краях, слава богу, поменшало. Старі люди кажуть, вона на певний час принишкла, а можливо, і зовсім перевелась.  Ніхто її не бачив і не чув, можливо тільки пілоти, що пролітають високо в небі на сріблястих літаках.

Люди подібних українських сіл та міст створили неповторну культуру та мову, що стала основою спілкування та носієм цієї культури. Такі села і міста стали колискою сучасної української мови, що дала життя та живлення іншим мовам і культурам північних та східних народів.

Україна щедро ділилась своєю культурою і науками.  Шляхетно, хлібом-сіллю вітала добрих гостей.

Минули віки Київської України-Русі, сплили роки гетьманства і смути. Пройшли роки магдебурзького права, милостиво дарованого королями-сусідами. Стрімко розвивалось і так же стрімко затихало маргінальне життя наших предків на перетині культур і наук Сходу та Заходу, Півночі та Півдня.

Україна добровільно і як данину-ясир поставляла наречених східним і південним сусідам. Її жінки народжували і виховували дітей вселенським вельможам.

Потім наступили  сторіччя з Росією навіки. Вчені мужі України навчали російських царів правилам етикету та наукам. Посвящали російських царів у віру. Писали літописи їх та свого життя.

Україна сприйняла на віру ідеологію та науки комуністичного завтра. Роки комуністичного раю змінились роками перебудови.

Згодом прийшла довгоочікувана незалежність. Після багатовікового сприйняття на віру, виникла необхідність відповідати самим за себе. А цьому люди були ненавчені і давно від цього відвернуті. Багато того, що потрібно для вільного освіченого громадянина, за колишні часи люди змушені були забути.

Настали тяжкі часи випробувань, коли казалось, сонячне світло померкло для населення, затінене бідами та напастями. Життя жителів дійшло до краю і визначалось не безсмертним богом, а самими смертними.

Люди не дуже вірили, що життя в країні може змінитись на краще, і існування кожної людини покращає. Роки йшли, і на душі у народу ставало все тяжче.

На загальну біду, прагнення до розкоші, притаманне тільки варварам, закралось в душу багатьом одноплемінникам. Потоки грошей невідомого походження народжували зло і руйнували людські закони існування - кожне місто можна взяти, якщо в нього може війти осел, завантажений золотом (Цар Філіп).

Якщо раніше гроші витрачались на будівництво суспільних будівель, то тепер кошти вкладались підприємливими громадянами у будівництво власних помешкань. Окремі з них за своїми розмірами та розкішшю не поступались палацам.

Нова верхівка витіснила людей з сільського господарства, з заводів, торгівлі і транспорту. Деякі громадяни назбирали таку кількість земель, про яку раніше вони не могли і мріяти. Суспільство ще не зрозуміло, що єдина користь від багатства - можливість нести витрати на потреби суспільства.

З частини населення визрів урожай продажних людей, здирників і інших богопротивних людей, що готували для своїх одноплемінників участь рабів і напівголодне існування. Потрібно не тільки зробити кріпкий ошийник, але і заставити отощати собаку.- говорили вони. Відбувалось неухильне зменшення народу.

Горе тобі країно, що ти загубила стільки прекрасних життєвоактивних людей, які, будь вони були живі, спроможні були, об’єднавшись, перемогти всі негаразди разом взяті.

Громадяни довірили себе вибраній ними владі. Держава - це пречудова споруда. Але яка там влада, яка слава може бути у нездолених (Плутарх). А шукаючі популярності демагоги привчили існувати на подачки держави.

Все мізернішими ставали справи і заботи жителів  - не  вільних людей, а безправних і лестивих громадян. Життя для мирян стало занадто м’яким, а для думаючих і творчих людей - занадто суворим.

Люди все більше втрачали минуле достоїнство, соромливість і, що найстрашніше, бажання що-небудь робити і за що-небудь боротись. Серед людей переважали скептики, що відмовлялись від пізнання в силу своєї неспроможності що-небудь змінити в своєму власному житті на краще і задовольнятись тим, що мали.

Зла бідність руйнує і славу імені. Співвітчизники з легкістю відрікались від тих, кого недавно зустрічали схвальними вигуками, і за кого готові були йти на смерть. Герої, а то і просто шляхетні господарі їм більше не були потрібні, і багато з тих пішли. Ми знаємо, що він шляхетний господар, - говорили жителі, - але ми не маємо потреби в шляхетних господарях.

Залишена наодинці з бідою країна, казалось, може загинути від значної кількості блукачів і демагогів.

Такою неприглядною відкрилась світу Молода Україна, ця Нова Європа. В Новій Європі ще тільки рвались до того, чим Стара Європа давно переситилась.

Але для маленького хлопчика ці нещастя були непомітні, і він розвивався спокійно і безтурботно. Цей хлопчик - ровесник Молодої України. Він є один із нас.

Я знаю про нього все. Мені відомі його самі утаємничені мрії і бажання. Я не можу передбачити його майбутнє, але з дорогою душею допоможу відшукати  шлях, що веде до нього. І на якому ви щасливо зустрінетесь, не злякавшись один одного і не розчарувавшись один в одному.

Усвідомлення. На перших порах реалії життя заставили людей відвернутись від освіти, протиставивши їй людську мудрість. Жителям було уготоване подвійне життя - з одного боку бідняків, заклопотаних  пошуками хліба насущного, і з другого боку, мрійників, що замислюються над вирішенням вічних проблем.

Згодом, коли гроші маленькими струмочками полились у міста і села, життя стало ситнішим і благополучнішим. Поступово стала зникати кричуща різниця між більшістю людей і кучкою багатіючих громадян.

Народ став усвідомлювати себе частиною нового світу, не створеного ніким із людей, а тільки богом.

З часом і невігластву, осліпленому світлом очей багатьох шляхетних громадян, залишилось мало простору. Повернувся і запанував в молодих людях потяг до знань, вічних нетлінних ідей і мудрості предків.

Молодь стала жити для того, щоб засвоювати знання, які, по Герекліту, правлять всім через все. Різниця між освіченою людиною і невігласом така ж, як між живим і мертвим.

Кмітливість і завзятість юних наповняли батьків гордістю і захопленням. Люди мого народу здавна вважали обов’язковим для своїх дітей уміння співати, грати на музичних інструментах - все те, що відрізняє шляхетних забезпечених людей, яким ніколи не прийдеться турбуватись про хліб насущний та займатись тяжким фізичним трудом. Батьки інтуїтивно знали, як виховувати своїх синів - не забороняти їм бути такими, якими вони є.

Батьки ділились з дітьми тим, що самі встигли засвоїти. Вчили своїх дітей, що щастя - це служіння батьківщині, виконання свого громадянського обов’язку, щастя - це здоров”я, благополучні діти та шанована старість поблизу батьківських святинь. Вчили вибирати між матеріальним достатком, умінням робити гроші і ці гроші накопичувати та гармонією, щастям свободи духу та радіння життю. Збіднівши, мудра людина стане і гроші наживати, але тільки своєю мудрістю.

Розповідали про українські землі, що лежать в басейнах Дніпра та Дунаю. Про народи, що поселились в цих краях на березі теплого моря. Про мрії і науки, що прийшли і поселились разом з ними.

Ми змінюємося. Змінюється і відношення людей поміж собою. Вони відмовляються від тієї одвічної боротьби, коли люди змагаються, хто кого першим зіштовхне в канаву. Громадяни намагаються стати рівними серед рівних.

Міста і села, не знаючи безмежної розкіші Старої Європи, змагаються у відновленні культових споруд, будівництві музеїв, театрів, освітніх закладів і стадіонів.

Молода Європа прагне здобути собі шану інших народів і стати рівною серед рівних.

Залишаючись молодою культурою, не маючи записаного в літописах родоводу від Геракла, Молода Європа щедро дарує свої історичні надбання іншим народам, що населяють землю  на Схід і Захід, Північ і Південь.

Парижські бульвари, закохані пари. В акордах гітари Світ роки хова.

Мені ж Київ сниться - далека столиця, де зріє, зростає Європа Нова.

Весь край від Донецька до древнього Львова - Європа є Нова, майбутнього край.

А Крим - це є слава синів Балаклави. Перлина південная - Бахчисарай.

Львів - місто бажання, в коханні зізнання, і дружби пізнання дітей Довбуша.

Львів - вільная воля, пісенне роздолля. Карпат неозорих у Львові душа.

Донецьк - це надія, вітрів анархія, заобрійна мрія - як зможеш, піймай.

Донецьк - квітка степу, романтика неба і буйство вертепу - козацька удаль.

Молода Європа не озирається на ожирівшу від розкіші Стару Європу, віддає перевагу наукам, культурі, ремеслам і іншим шляхетним діянням перед військовими походами. Вона збирає та накопичує сили, оберігає від горя та напастей своїх дітей, очікуючи, коли проб’є її час.

Україно, не відвертай уже повернуте до твого народу щастя. Відроди впевненість своїх громдян у тому, що ніякі труднощі, ні хвороби, ні бідність, ні витвори історії не можуть і не повинні затінити неперевершену красоту твоєї землі, сомоцінності буття. Поверни всім речам початкове значення.

Кожен день зранку нагадуй своїм дітям, хто вони і куди ідуть. Вирощуючи хліб, виплавляючи сталь, виробляючи машини і справляючи весілля вони повинні пам”ятати головну мету життя - своє щастя.

Теорії та діяння. Хороші теорії можуть випередити час, але ніколи не є завчасними. Частіше вони запізнюються в часі. Теорії народжуються в головах окремих геніальних людей, але перевіряються на життєздатність трудом багатьох поколінь. Не стверджені трудом і старанням вчення помирають. Діяння спростовують надумані теорії, остуджують і пристиджують демагогів.

Навіть у відсутності необхідних теорій діяння можуть бути виправданими. Життя буде пробивати собі шлях, використовуючи інтуіцію - головний засіб пізнання, досвід, здоровий глузд та підприємливість кагорти особливих людей.

Цим людям - підприємцям всякий вид роботи приємніший, ніж спокій, коли досягається ціль робіт, або є впевненість, що мета буде досягнута.

Підприємці ніби-то створені з одного шлунку. Вони жорстокі, егоїстичні і страшні з виду і ще більш страхітлівіші всередині. Їх життя перетворилось на полювання за матеріальними благами і речами.

Ці неприємні потвори - не що інше, як найбільш яскравий прояв нерозумного і руйнівного початку нашого світу, позитивної пам”яті про яких не зберігається ні в одному із людських трактатів далекого минулого, як і про хаос. Для них німими залишились поети і філософи усіх часів і народів. Історія, правда, зберігає страхітливі історії, в яких вони якщо і змальовані, то не інакше, як у вигляді ненажерливих істот. Зокрема, цінність людської особистості у всі віки визначалась якостями, не притаманними бізнесу. Якщо лицемір ходить днем з вогнем по вулицям, відшукуючи бізнесмена такого, яким він повинен бути, і яким він, мабуть, ніколи не був,  певно він його ніколи не знайде.

Демагоги, автори великого переліку небилиць і соціальних страшилок, віками формували наше ірраціональне відношення до підприємництва і готували йому ганебне місце на звалищі історії.

Не дай боже цій соціально небезпечній потворі зникнути, канути в небуття! Хоча б на мить уявимо собі, що бізнес мертвий. Якщо він мертвий сьогодні, він буде мертвим завтра і післязавтра. Якщо бізнес помре, вся земля наповниться трупним запахом.

Щоб віддати належне підприємцям, спробуємо подивитись на суспільство дещо з іншого боку. Одні люди з”являються на світ помірятись силами і розумом. Інші - виробляти корисні речі і торгувати, а щасливі - подивитись на те і інше.

Підприємництво є однією з муз, люди, що ним займаються, отримали від Прометея огонь, який вони прагнуть постійно підтримувати, а інколи згорають за своїм зайняттям самі. Ці люди-лідери мало коли є щасливими тому, що їх діяння є нелегкий труд.

Заради справедливості маємо зазначити, нещастя підприємців багато в чому обумовлені нерозумними діями їх же самих - ними дуже багато виробляється і продається такого, без чого можна жити. Сурова доблесть предків окремими підприємцями інколи підміняється рутиною східної розкіші, і вони робляться не здатними чинити опір труднощам та складнощам бізнесу. Ці помилки підприємців дають повід ортодоксам і особливо, необізнаним стверджувати разом з Діогеном: Прометей зробив велику помилку, давши людям вогонь - сурова кара Зевса була справедливою.

Але зазначені помилки не є визначальними. Багатовікова історія засвідчила, людина дозріла до бізнесу. Нам усім необхідно прагнути до того, щоб бізнес став щастям і давав щастя кожному. Для цього потрібно шанувати писані і неписані закони започаткування, розвитку і зереження бізнесу, а також ті першоелементи, з яких він складається.

Надія. Погляд в минуле - це погляд в майбутнє. Над всім, що висковзає від погляду очей, панує погляд розуму (Гіпократ).

Що є наш світ. Відкіль він і навіщо? І що є люди, навіщо їм розум. Звідки виник той хаос? Сьогоднішній хаос - зіяюча пустота, чи зібрання першоматерії? Всепроникаюча присутність, якщо може бути присутнім те, чого нема? І що в той же час є всюди і у всьому.

Все виникає і тече цільністю, немов ріка. Все неживе виникає з неживого і знову повертається в неживе. Із Хаосу Морок і Чорна ніч народили світлий ефір і ясний день. Гея народила зоряне небо, високі гори і море (Гесіод). Все живе виникає з живого і знову повертається в живе поперемінно, оберт за обертом, на протязі буття - ця геніальна філософія створення світу протягом багатьох сторіч задовольняла освічених людей різних куточків світу. 

Життя і світ невідворотньо змінилось і стало іншим. Співвітчизники потребують іншої філософії, більш близької до реальності земного життя,

Народ мріє стати матерією, що сама себе усвідомлює. Існує потреба перечеканити монети - зробити переоцінку цінностей, допомогти людям утвердитись в світі земної реальності, допомогти уціліти і в той же час залишитись людьми серед жорстокості життя.

Не олімпійці зробили людину такою, яка вона є зараз, а вона сама створила себе саму і все те, що вона має зараз. І боги не все відкрили смертним спочатку, але самі вони, шукаючи, знаходять поступово краще. Розум зайнявся організацією з хаосу порядку. Мислення - велике надбання, і мудрість - у тому, щоб говорити істинне, прислуховуючись до природи і поступати у відповідності до неї (Геракліт). Мислення дозволяє людині спрямувати погляд на всю свою землю - і в якийсь час народ став тим народом, якому випала щаслива доля рятівника самого себе.

Пройшли довгі роки, поки люди навчились приносити в жертву свої гроші і кров. Як це завжди буває у дні рішучих змін і великих надій попереду стали найбільш чесні і свободолюбиві, горді духом і не знаючі страху, щоб відстояти честь свого племені.

Народились лідери, здатні відкрити для людей закони поведінки і буття, наблизити людей, заклопотаних перш за все рутинними проблемами власного існування, до красоти - основи оточуючого світу.

Є такі речі, до яких людина не має докопуватись, щоб не переступати межі пізнання, відведеної звичайним смертним. До таких речей безумовно відноситься і національна ідея. Що вона є? Відомо тільки, ідея стає національною, коли зможе в себе вібрати цінності, загальні для суспільства, а такими є щастя для кожної людини і отримання народом поваги інших освічених народів і статусу рівного серед рівних.

У відповідь на те, що люди стали емоційно бездомними, а у їх душах панує сумнів та хаос, у нашому суспільстві формується інтелектуальна еліта, що виштовхує зі свого середовища лідерів, які не бояться взяти на себе відповідальність за розвиток країни. Вони формують суспільну думку про необхідність самоудосконалення людей і суспільства. Культивують у людях бажання досягти кращих стандартів життя в галузі освіти, науки, культури та охорони здоров”я; тяжіння до креативу. Віддають належне правді і підіймають прапор хліба насущного - тільки знання законів всесвіту ще не робить більш правильним, обдуманим та людяним життя на Землі. Природною основою благополуччя духовного є благополуччя тілесне. Ніхто не може бути дійсно спокійним і щасливим, як би він цього собі не внушав у голоді, пригніченні та злиднях. Тому національна еліта формує у свого народу бажання покращити свій добробут, мати власний дім, роботу, пристойну заробітну плату.

Тільки така нація, кожна людська особа та кожен осередок суспільства якої націлені на самоудосконалення та удосконалення окремих елементів свого життя, може досягти свого щастя і заслужити заздрість і повагу інших народів та зайняти гідне місце серед країн Европейського Союзу. Досягнення европейських стандартів життя, входження до Европейського Союзу - головна мета, що разом з іншими складовими може стати основою національної ідеї.

Із Хаосу, Морок і Чорна ніч народили світлий ефір і ясний день. Гея народила зоряне небо, високі гори і море.  Дочекаємось, в  суспільстві відродиться і запанує достоїнство і шляхетність, слову Батьківщина повернеться втрачене значення. Наповниться життєстверджуючим змістом і спрямованустю у майбутнє національна ідея і відродиться у народу бажання об”єднатись навколо неї.

 

В.І.Сидоров E-mail: sidorovvasil@gmail.com

Європа нова - Україна молода. Стратегії інновацій

 

 

 


Comments

    No comments
Login

Comment